США у 1945-60-х pp.
В результаті другої світової війни економічні та політичні позиції США значно посилились. їх територія не постраждала від воєнного лихоліття, а людські втрати були відносно невеликими. За роки війни значно зріс економічний потенціал США. В цей період темпи щорічного зростання промислового виробництва перевищували темпи їх зростання в період "нового курсу" майже в 6 раз. Частка США в промисловому виробництві капіталістичного світу досягла у 1948 р. 54,6%. В банках країни було зосереджено 73% світових запасів банківського золота. В США було створено могутній воєнний потенціал: США мали потужний океанський флот, першокласну авіацію, були єдиною країною , що володіла атомною зброєю, їх військові бази були розкидані майже по всьому світу. США стали на чолі країн Заходу в розпочавшійся "холодній війні". Під їх егідою в 1949 р. утворився воєнно-політичний блок НАТО. За допомогою США проводилась відбудова західноєвропейської економіки ("план Маршалла").
Після смерті 12 квітня 1945 р. Франкліна Рузвельта новим президентом США став Г.Трумен. Однією з основних проблем його політики в перші роки був перевід економіки з воєнних рейок на мирні. Він надав деякі пільги демобілізованим із армії (їх було близько 12 млн. чол.), добився від конгресу в 1948 р. прийняття законів про збільшення мінімальної заробітної плати, поширення системи соціального забезпечення, заборони дискримінації негрів при прийомі на федеральну державну службу, але в той же час конгрес всупереч позиції президента прийняв і закон про заборону деяких видів страйків робітників і будь-яких страйків державних службовців.
В зовнішній політиці було взято курс на стримання СРСР, з яким почалася "холодна війна". В 1948 р. Г.Трумен був обраний на повний термін президентом США. Конфронтація з СРСР незабаром переросла в шпигуноманію. На цій хвилі досяг успіху головний ініціатор боротьби проти комуністів сенатор Джозеф Маккарті, який у 1950 р. зворухнув всю Америку заявою, що має список комуністичних агентів засівших у державному департаменті. І хоча він за всі роки своєї діяльності так і не виявив жодного шпигуна, але своїми виступами сприяв поширенню в країні компанії по перевірці "лояльності" громадян, боротьбі з інакомислячими, порушенню громадянських прав.
В 1950 р. США прийняли участь у війні в Кореї, яка підірвана популярність Г.Трумена. На президентських виборах 1952 р. переміг кандидат від республіканської партії, популярний генерал, колишній головнокомандуючий силами союзників в Європі в період війни Дуайт Ейзенхауер. Початок президентства Ейзенхауера співпав з найбільшою активізацією сенатора Маккарті. Якщо спочатку Ейзенхауер досить терпляче відносився до його діяльності, то коли Маккарті почав пошуки "підривних елементів" в армії США і в сенаті, президент, а також сенат в 1954 р. засудили поведінку сенатора, після чого він втратив всяку популярність.
50-ті роки в СІЛА були відносно благополучними, а після закінчення Корейської війни в 1953 р. і мирними. Були знижені податки, частка сімей, що мали власні будинки і квартири збільшилась удвічі, більше половини американців за різнем прибутків стали середнім класом. По всій країні виникали торгівельні центри — символи масового споживання. Закінчувалась автоматизація країни і вся вона покривалась хайвеями — надшвидкісними магістралями.
Але в кінці 50-х років уже став відчуватися і початок відставання. Західна Європа і Японія розвивалися швидше , їх конкуренція ставала все більш серйозною. В 1957 p. CPCP першим запустивши штучний супутник землі, тим самим вирвався вперед в освоєнні космосу і в виробництві засобів доставки ядерної зброї, що викликало занепокоєння в США. Активізувався рух за громадянські права негрів.
На виборах 1960 р. демократична партія більш вдало ніж республіканська використала нову ситуацію і запропонувала більш привабливу програму рішення основних проблем, що і принесло перемогу її кандидату у президенти Д.Кеннеді.
Адміністрація Кеннеді вжила деяких заходів для прискорення розвитку економіки. Кеннеді намагався збільшити державні видатки на освіту і медичне страхування, підвищити мінімум заробітної плати.
Щоб вивести США на передові позиції в освоєнні космосу він за пропонував програму "Аполлон", метою якої була висадка на Місяць, що і сталося в 1969 р. В зовнішній політиці Кеннеді був схильний до компромісів з СРСР, але в той же час він був достатньо твердим партнером під час Карибської кризи 1962 р. Політична кар'єра Кеннедібула перервана 22 листопада 1963 р. в результаті його вбивства в техаському місті Далласі.Більшість задуманих Д.Кеннеді реформ почала реалізовуватись в перші роки правління його наступника віце-президента Ліндона Джонсоня, що став виконувати обов'язки, президента, а потім у 1964р. був обраний президентом. Джонсон поставив задачу ліквідувати бідність в США. Були вжиті заходи по професійній підготовці молоді, надання допомоги в отриманні освіти найбільш знедоленій частині населення в працевлаштуванні. Збільшились асигнування на будівництво дешевого житла , на допомогу кризовим районам, субсидії і кредити фермерам, поширилось соціальне страхування, виділялись додаткові кошти на розвиток системи початкової школи, реалізацію програм медобслуговування бідноти. Свою програму реформ Л.Джонсон назвав програмою створення "великого суспільства''. Цей курс в певній мірі' сприяв ліквідації злиднів у країні. Проте від початку 1966 р. політика адміністрації Джонсона характеризується згорненням реформ. В умовах коли США все більше втягуватись у в'єтнамську війну їм не вистачало фінансування.
В цілому період правління президентів Д.Кеннеді і Л.Джонсона (1960-19_6jLw.) був періодом значного прискорення економічного розвитку США. Промислове виробництво піднялось на 52%, тоді як за попередній 1950-1960 pp. тільки на 45%. В країні розгорнулась наукова-технічна революція. Так, в 1960 р. в США було близько 4,3 тис. електронно-обчислювальних машин, а в 1968 р. — понад 40 тис.
В'єтнам, як відомо, ще в 1945 р. розколовся. На Півночі було утворено Демократичну Республіку В'єтнам (ДРВ) з комуністичним урядом, на Півдні — Республіку В'єтнам на чолі з антикомуністами, в якій при допомозі ДРВ розгорталась партизанська боротьба комуністичних загонів. США надавали в цій боротьбі допомогу Південому В'єтнаму, а починаючи з 1964 р. приймали безпосередню участь в боях проти комуністичних сил. Чисельність американських військ у В'єтнамі зросла з 25 тис. в 1965 р. до понад 500 тис. у 1968 р. В'єтнамська війна принесли США значні витрати, але не дала перемоги, вона була вкрай непопулярною в країні. Варварське бомбардування території В'єтнаму, масові знищення мирного населення були засуджені американською і світовою громадськістю. В 1968 р. США змушені були припинити бомбардування. Антивоєнні настрої в США спричинили до того, що Джонсон усунувся в 1968 р. від боротьби за обрання президентом ще на один термін.
В 50-ті роки в новий етап вступив рух за громадянські права негритянського населення. Його лідерем став пастор Мартін Лютер Кінг, що був прихильником ненасильницьких дій. В 1955 р. Кінг організував бойкот автобусних компаній у штаті Алабана, які проводили сегрегацію пасажирів (тобто виділяли місця в автобусах тільки для "білих" і тільки для "чорних"). В 1956 р. Верховний суд США визнав таку сегрегацію незаконною; розгорнувся рух проти роздільного навчання "білих" і "чорних" дітей в школах, проти сегрегації в лікарнях, місцях відпочинку, у сфері послуг. Масовий рух за громадянські права спонукав прийняття в США низки законів, направлених на ліквідацію расової сегрегації.Найбільш важливим з них був закон про громадянські права, схвалений Конгресом у 1964 р. Він заборонив дискримінацію у будь-якому громадянському місці.