RSS 2.0
  Сделать стартовой  |  Добавить в избранное
 
Шаблоны, сео - seo, делаем сайты, DLE
 
 
 
 
  Панель управления пользователя
       
  Поиск :
Логин : Пароль :  
Напомнить пароль?
Реклама
Наши друзья
Опрос на сайте
Хто для вас воїни УПА

Герої
Бандити
Колобораціоністи
А хто це такі
популярные статьи
Нас считают
Календарь новостей
«    Февраль 2008    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
 
Студенту » Главная » Похід селян у Таврію за волею» (1856 р.)
 

Похід селян у Таврію за волею» (1856 р.) Главная
 
 
 
Похід селян у Таврію за волею» (1856 р.)
Але й після придушення «Київської козаччин селянський рух не припинився. Уже незабаром після закінчення Кримської війни, у квітні 1856 p., почався новий його спалах, що дістав назву «похід селян у Таврію за волею». Приводом до непокори поміщикам і масових утеч селян до Криму стали вперті чутки, які з швидкістю блискавки поширювалися по селах, про те, що начебто цар закликає поміщицьких селян заселяти зруйновані в час війни місцевості Криму і за це обіцяє їм волю, допомогу і високу поденну плату за казенні роботи. Так, в Ізюмському повіті на Харківщині котилася чутка, що десь за Дніпром, в Херсонських степах на горі сидить цар і роздає волю. А в Катеринославській і Херсонській губерніях також розносилася чутка, що на Перекопі в золотій шапці сидить цар і всім, хто приходить, роздає волю, а ті, хто не з'явиться або спізниться, залишаться по-старому в панській неволі.
Під впливом цих чуток селяни масами, інколи цілими селами почали зніматися з насиджених місць, забирати все своє, а інколи й панське майно, й рухатися на південь, у «Таврію за волею». Найбільш масовим цей рух був на Катеринославщині й Херсонщині, зокрема у Катеринославському, Верхньодніпровському, Херсонському, Бобринецькому, Олександрівському і Єлисаветградському повітах. Про розмах цього руху можна судити з того, що тільки з Верхньодніпровського повіту піднялося в похід понад 15 тис. чол.— більше третини всіх кріпаків. Йшли селяни у «Таврію за волею», хоч і в меншій кількості, і з інших губерній — з Харківської, Полтавської, Чернігівської, а також з Орловської і Курської.
Щоб припинити рух селян у Крим, царський уряд кинув значну кількість військових команд і численні загони поліції, поставив військові пости на Перекопі і переправах через Дніпро. У ряді місць відбулися збройні сутички між військовими командами й селянами, у ході яких були вбиті й поранені.
Отже, в середині і другій половині 50-х років XIX ст. селянський рух на Україні, як і по всій країні, залишаючись за своїм характером стихійним і неорганізованим, ставав дедалі ширшим, масовішим і набував усе більш гострих форм. Селянські маси, вкрай збіднілі, гноблені й експлуатовані, не хотіли жити по-старому й вели посилену класову боротьбу проти поміщиків, за звільнення від кріпацтва, за волю. Селянський рух підривав підвалини феодально-кріпосницької системи взагалі й царизму зокрема і був одним з найважливіших чинників, які змусили царизм приступити до скасування кріпосного права згори, щоб не допустити його ліквідації знизу.


 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:
 
  • З відозви Українського національно-державного союзу (21 травня 1918 р.)
  • КИТАЙ
  • Сухарто : філософія, стиль лідерства, роль у житті країни.
  • Національна революція в Угорщині.
  • ПАДІННЯ ТРЕТЬОГО

  •  
     

     
     
     
    Главная | Регистрация | Добавить новость | Статистика
    Copyright © 2007 Diz1.org :)