Місто Шепетівка стало другою «малою батьківщиною» для росіянина Бориса Петровича БЄГОУЛЄВА. Народився він 25 жовтня 1905 року в с.Дурницино Архангельської області. В армії — з 1927 року, 1930 року закінчив Ленінградське медичне училище. У 1938 році Бєгоулєв служив на Далекому Сході, зубним лікарем 120-го стрілецького полку.
Коли почався збройний конфлікт з Японією в районі озера Хасан, військовий лікар 2-го рангу Бєгоулєв брав участь у штурмі висоти Заозерної 7 серпня 1938 року. Під час бою рота потрапила в оточення. Командир загинув, тому командування ротою взяв на себе Бєгоулєв. Протягом доби оточена рота під командуванням Бориса Петровича вела нерівний бій з переважаючими силами ворога. Незважаючи на дві контузії та кілька осколочних поранень, Бєгоулєв продовжував командувати ротою і утримав висоту. За мужність і відвагу, проявлені у боях з японськими загарбниками, 25 жовтня 1938 року Б.П.Бєгоулєву було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У 1939-1942 роках він навчався у військовій медичній академії. Був учасником радянсько-фінської війни 1939-1940 років. А з травня 1942 року — начальник хірургічного пересувного госпіталю.
У Шепетівку Борис Петрович приїхав у 1949 році. Він довгий час працював у нашому місті в органах охорони здоров’я, керував методкабінетом Шепетівського міжрайонного онкодиспансера. Борис Петрович вів активну громадську роботу. Помер 1969 року від інфаркту. Похований на міському кладовищі. Шепетівчани пам’ятають Б.Бєгоулєва, як вимогливу і принципову, просту і ввічливу, чуйну і уважну людину.