Серед тих, кого впізнали, були: бухгалтер Афанасій Хрипливий із с.Серединець, 16-річний Василь Шевчук із с.Косої Решнівки, ридали батьки над трупами своїх дітей — 16-річним Василем Свердлюком і 17-річним Денисом Андрійчуком із с.Косої Решнівки, плакала мати, впізнавши єдиного 15-річного сина Михайла Алєксандрова із Шепетівки, шепетівчани впізнали й робітника лісного складу Сергія Назарова, а із с.Судлкова були розстріляно Якова Білонога, ветлікаря Петра Щербака, впізнала свого батька, Кирила, Марія Марченко із с.Травлина, житель Шепетівки Ніколаєв, впізнав серед забитих свою дружину Любу і її сестру Олександру Шевчук. Багатьох не вдалося впізнати.
Як встановила медична експертиза, на всіх трупах були сліди тяжких катувань під час допитів. Усіх розстріляних обвинувачували у зв’язках з партизанами, у антигітлерівській агітації.
За роки фашистської окупації у Шепетівці було розстріляно понад 10 тисяч мирних жителів, серед них 49 наших земляків, про яких розповіла газета у 1944 році.
У ці дні 65 років тому йшли бої за звільнення української землі. У кожному звільненому населеному пункті знаходили сліди звірств фашистів у період окупації. Біль втрат не повинен згасати, а нагадувати ще і ще раз про звірячу людиноненависницьку суть фашизму.
За матеріалами краєзнавчого музею підготувала науковий працівник Л.ЮХИМОВИЧ.