Відважний артиллерист
Серед тих, хто в лютому 1944 року визволяв Шепетівщину від німецько-фашистських загарбників, був і навідник 76-міліметрової гармати 321-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї окремої гвар-дійської винищувально-артилерійської бригади Першого Українського фронту, гвардії старший сержант Павло Дмитрович Азаров.
Народився П.Д.Азаров 1922 року в селі Строкіно Орловської області. З початком Великої Вітчизняної війни у 1941році був призваний до лав Червоної Армії. У боях на Курській дузі навідник Павло Азаров підбив два німецьких танки.
Згодом були тяжкі битви під Харковом, за Дніпро, і всюди протитанкова гармата П.Д.Азарова влучно стріляла по противнику, і щоразу на її стволі з’являлися нові зірки, які символізували про кількість підбитих танків її обслугою. У подальших боях під Житомиром П.Азаров підбив чотири німецьких танки. Проте його грамота була пошкоджена, і тоді артилерист узяв німецький фаустпатрон і підбив п’ятий ворожий танк.
Після закінчення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції його підрозділ вступив на територію Шепетівщини і разом з іншими частинами та з’єднаннями розпочав бої за визволення нашого краю. Особливо жорстокими вони були на підступах до Шепетівки та при її визволенні.
Звільняючи Шепетівку, 321-й гвардійський винищувальний-протитанковий полк зайняв оборону на західній її околиці, стримуючи наступ гітлерівців на рубежі оборони Городище–Плесна. А вже 12 лютого 1944 року німці почали відчайдушні спроби повернути собі втрачену Шепетівку. Зібравши на цій ділянці фронту значні сили піхоти та танків, вони протягом дня, незважаючи на значні втрати у живій силі та танках, розпочали контратаки на позиції радянських військ, що обороняли цей рубіж.
Проте успіху вони не мали. Вивівши гармати на пряму наводку, артилеристи прицільними залпами підбивали німецькі танки. Під час цих атак обслуга гармати П.Д.Азарова підбила один танк та знищила майже взвод піхоти ворога. Наказом від 16 березня 1944 року за зразкове виконання завдань командування у боях з фашистськими загарбниками старший сержант П.Д.Азаров був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
Двадцять першого липня 1944 року, в боях поблизу м. Золочева Львівської області, він разом з обслугою знищив дві гармати з тягачами, 7 автомобілів, 2 бронетранспортери та значну кількість ворожих солдатів та офіцерів. Коли закінчились снаряди, він двома протитанковими гранатами знищив німецький кулемет. Наказом від 24 серпня 1944 року старшого сержанта П.Д.Азарова було нагороджено орденом Слави 2-го ступеня.
У боях на території Німеччини, у районі населеного пункту Хальбе-Брюк, 28-30 квітня та 1-2 травня 1945 року гарматна обслуга на чолі з П.Д.Азаровим знищила 2 танки, 3 бронетранспортери, 7 автомобілів з вантажем та близько взводу ворожої піхоти. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 липня 1944 року старшого сержанта П.Д.Азарова було нагороджено орденом Слави 1-го ступеня.
По закінченні війни, у червні 1945 року, він взяв участь у Параді Перемоги.
У 1949 році Павло Дмитрович Азаров демобі-лізувався і проживав у м. Люберці Московської області, працював водієм автобуса у Москві. Крім трьох орденів Слави він нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. У південній час-тині меморіалу на Курській дузі встановлено гармату, обслугою якої під час війни командував П.Д.Азаров.
О.ЛУКАШЕНКО.