З відозви Українського національно-державного союзу
(21 травня 1918 р.)
Нова адміністрація ' відкрила скрізь похід проти українства й українського руху, припиняє діяльність «просвіт». Українські діячі, а то і просто свідомі українці на провінції переслідуються і арештуються. Народ має всі підстави переконатися, що йде рішуча й безоглядна реставрація старого ладу в національнім і сірціальнім розумінні. Уряд провадить таку політику, як би рево¬люції зовсім не було, і цілком ігнорує утворену революцією свідомість народних мас...

З листівки Одеського комітету РСДРП
(Січень 1905 р.)
9 січня петербурзькі робітники підняли прапор револю¬ції. Двісті сімдесят тисяч петербурзьких робітників присяглися своїм життям, життям своїх жінок і дітей помститися царському урядові за всі його злодіяння, які він чинить над 140-мільйонним населенням Росії. Вони присяглися змести з лиця землі російсь¬кої царський трон і не припиняти боротьби до того часу, поки влада з рук деспота не перейде до рук народу.

Документи
Із статті «Про страйки сільськогосподарських робітників у
Галичині» (газета «Искра», 15 жовтня 1902 р.)

...Цьому рухові бракувало єдності: в різних селах висувались різні вимоги відносно збільшення заробітної плати, скорочення робочого'дня (в одному місці вимагали десятигодинного робочо¬го дня, в другому — дев'ятигодинного, а в третьому — навіть восьмигодинного), але всі неупереджені спостерігачі змушені були ставитися з повагою до витримки страйкарів, їх почуття солідарності, що виявлялись навіть у дрібницях... Був час жнив, час гарячий, і землевласникам мимоволі доводилося поступатися. І справді, в дуже багатьох округах перемогли страйкарі...