<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Студенту</title>
<link>http://stydenty.com/</link>
<language>ru</language>
<description>Студенту</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Документи свідчать</title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2009/10/26/dokumenti-svdchat.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2009/10/26/dokumenti-svdchat.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-169'>У міський краєзнавчий музей із Державного архіву Хмельницької області надійшов документ,  який свідчить про страшні злодіяння фашистів на Шепетівщині в роки окупації. Це копія статті із газети «Шлях Жовтня» «Злочин гітлерівських катів» за підписом Ю.Григорчука. Її було надруковано у першому номері газети за 12 квітня 1944 року, який побачив світ після визволення міста. У статті передано страшний біль від втрат, який довелось пережити шепетівчанам у роки окупації міста фашистами.<br />   «…Нещодавно у м.Шепетівці на подвір’ї німецького поліцейського управління (СД) виявлена яма, у якій знайдено 49 трупів жителів міста і району, серед них 3 жінки, розстріляних у січні цього року.<br />   Ранок. На подвір’ї колишнього поліцейського управління великий натовп людей. Вони розглядають трупи невинних жертв. Милі, рідні обличчя розстріляних важко впізнати. Всі вони дуже спотворені. Близькі, родичі, знайомі убитих впізнавали їх за одягом…».</div>]]></description>
<category><![CDATA[Документи]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Mon, 26 Oct 2009 13:47:20 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>З відозви Українського національно-державного союзу  (21  травня  1918 р.)</title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/z-vdozvi-ukranskogo-naconalno.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/z-vdozvi-ukranskogo-naconalno.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-81'>З відозви Українського національно-державного союзу<br />(21  травня  1918 р.)<br />Нова адміністрація ' відкрила скрізь похід проти українства й українського руху, припиняє діяльність «просвіт». Українські діячі, а то і просто свідомі українці на провінції переслідуються і арештуються. Народ має всі підстави переконатися, що йде рішуча й безоглядна реставрація старого ладу в національнім і сірціальнім розумінні. Уряд провадить таку політику, як би рево¬люції зовсім не було, і цілком ігнорує утворену революцією свідомість народних мас...</div>]]></description>
<category><![CDATA[Документи]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 12:50:27 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>З листівки Одеського комітету РСДРП</title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/z-listvki-odeskogo-komtetu-rsdrp.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/z-listvki-odeskogo-komtetu-rsdrp.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-79'>З листівки Одеського комітету РСДРП<br />(Січень 1905 р.)<br />9 січня петербурзькі робітники підняли прапор револю¬ції. Двісті сімдесят тисяч петербурзьких робітників присяглися своїм життям, життям своїх жінок і дітей помститися царському урядові за всі його злодіяння, які він чинить над 140-мільйонним населенням Росії. Вони присяглися змести з лиця землі російсь¬кої царський трон і не припиняти боротьби до того часу, поки влада з рук деспота не перейде до рук народу.</div>]]></description>
<category><![CDATA[Документи]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 12:49:18 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Документи  Із  статті  «Про страйки  сільськогосподарських  робітників  у  Галичині» (газета «Искра», 15 жовтня 1902 р.)  </title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/dokumenti-z-statt-pro-strajjki.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/dokumenti-z-statt-pro-strajjki.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-78'>Документи<br />Із  статті  «Про страйки  сільськогосподарських  робітників  у<br />Галичині» (газета «Искра», 15 жовтня 1902 р.)<br /><br />...Цьому рухові бракувало єдності: в різних селах висувались різні вимоги відносно збільшення заробітної плати, скорочення робочого'дня (в одному місці вимагали десятигодинного робочо¬го дня, в другому — дев'ятигодинного, а в третьому — навіть восьмигодинного), але всі неупереджені спостерігачі змушені були ставитися з повагою до витримки страйкарів, їх почуття солідарності, що виявлялись навіть у дрібницях... Був час жнив, час гарячий, і землевласникам мимоволі доводилося поступатися. І справді, в дуже багатьох округах перемогли страйкарі...</div>]]></description>
<category><![CDATA[Документи]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 12:47:45 +0200</pubDate>
</item></channel></rss>