<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Студенту</title>
<link>http://stydenty.com/</link>
<language>ru</language>
<description>Студенту</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>         М.С. Грушевський (1866-1934) – видатний український історик</title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/m.s.-grushevskijj-1866-1934-vidatnijj.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/m.s.-grushevskijj-1866-1934-vidatnijj.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-117'>М.С. Грушевський (1866-1934) – видатний український історик, археолог, соціолог, літературознавець, організатор української науки, громадсько-політичний і державний діяч.<br />       Історична концепція М. Грушевського ґрунтувалась на здобутках європейської науки, а її методологічні засади оригінально і своєрідно поєднували найновіші теорії історичного процесу, які знаменували перехід від класичної до модерністської парадигми у східноєвропейській історіографії.<br />        В історіософії М.Грушевського історичний процес є безперервною  еволюцією з прогресивним спрямуванням, яка має багатовимірний характер. Еволюціонування, розвиток є для нього сутнісною характеристикою існування людства як сукупності націй, націй як кінцевих суб’єктів історії, і менш загальних історичних феноменів, таких як держава, література, релігія тощо. Загальноісторичний процес у М. Грушевського неможливо розглядати як однолінійний. Однозначно визначеним є тільки загальний напрям історії – прогрес.</div>]]></description>
<category><![CDATA[Соціологія]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 13:37:39 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Преса і її вплив на легітимність влади.  </title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/presa-vpliv-na-legtimnst-vladi..html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/presa-vpliv-na-legtimnst-vladi..html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-116'>Державна    полiтика    <br />i     мiсцеве      самоврядування.<br /><br />    На фонi  складних   економiчних   проблем   держави   та   спроб реформування  структури влади в Українi,  питання органiзацiї мiсцевої влади  та  мiсцевого  самоврядування   ще   не   знайшло   достатнього теоретичного  обгрунтування,  а  в державi до цих пiр не вiдпрацьована справжня державна полiтика щодо  мiсцевого  самоврядування.  В  умовах<br />перехiдного  перiоду  i  за  вiдносної слабкостi державної влади чiтка<br />саморганiзацiя громадян в регiонах в  особi  мiсцевого  самоврядування<br />може  бути  важливим  елементом  стабiльностi  держави та ефективностi влади.<br />      Що ж   можна  вважати  державною  полiтикою  стосовно  мiсцевого самоврядування, або якi елементи мають обов'язково бути в її складi?</div>]]></description>
<category><![CDATA[Соціологія]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 13:36:22 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Державна    полiтика      i     мiсцеве      самоврядування.</title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/derzhavna-politika-i-misceve.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/derzhavna-politika-i-misceve.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-115'>Державна    полiтика    <br />i     мiсцеве      самоврядування.<br /><br />    На фонi  складних   економiчних   проблем   держави   та   спроб реформування  структури влади в Українi,  питання органiзацiї мiсцевої влади  та  мiсцевого  самоврядування   ще   не   знайшло   достатнього теоретичного  обгрунтування,  а  в державi до цих пiр не вiдпрацьована справжня державна полiтика щодо  мiсцевого  самоврядування.  В  умовах<br />перехiдного  перiоду  i  за  вiдносної слабкостi державної влади чiтка<br />саморганiзацiя громадян в регiонах в  особi  мiсцевого  самоврядування<br />може  бути  важливим  елементом  стабiльностi  держави та ефективностi влади.<br />      Що ж   можна  вважати  державною  полiтикою  стосовно  мiсцевого самоврядування, або якi елементи мають обов'язково бути в її складi?</div>]]></description>
<category><![CDATA[Соціологія]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 13:35:53 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Соціологічні дослідження і суспільна практика</title>
<guid isPermaLink="true">http://stydenty.com/2007/12/27/socologchn-dosldzhennja-susplna-praktika.html</guid>
<link>http://stydenty.com/2007/12/27/socologchn-dosldzhennja-susplna-praktika.html</link>
<description><![CDATA[<div id='news-id-114'>Соціологічні дослідження і суспільна практика<br />Соціологія, як і будь-яка теоретична соціологічної діяльності наука включає два елементи: систему нагромаджених знань (насамперед теоретичних) і дослідницьку діяльність. З допомогою соціологічних досліджень здійснюється дальше пізнання об'єктивних законів розвитку і функціонування соціальних організмів і спільностей людей і визначаються шляхи і форми використання нагромаджених знань на практиці. Соціологічні дослідження не можна ототожнювати з економічними, юридичними і іншими видами досліджень подібно тому, як соціологію не можна ототожнювати з політичною економікою, юриспруденцією та іншими науками. Специфіка будь-якого соціального дослідження обумовлюється, насамперед, об'єктом і предметом науки, в межах якої здійснюється. Це означає, що своєрідність соціологічних досліджень лежить в основі специфіки науки соціології.</div>]]></description>
<category><![CDATA[Соціологія]]></category>
<dc:creator>dima84sh</dc:creator>
<pubDate>Thu, 27 Dec 2007 13:35:02 +0200</pubDate>
</item></channel></rss>